Про це пише СобКор.
Руйнівна сила гніву
Проблема гніву в тому, що часто він є руйнівною емоцією. Саме тому необхідно навчитися керувати ним. Але саме управляти, а не придушувати, уникати або контролювати.
У придушенні і контролі немає нічого корисного. Це призведе до ще більших неврозів, при цьому причина, з якої гнів виник, залишиться, і рано чи пізно, як у киплячій каструлі з щільно накритою кришкою, кришку знесе. Пригнічуючи гнів, людина продовжує відчувати незадоволеність, але при цьому до основної проблеми додаються напруження, тривожні розлади, безсоння, депресія і інші серйозні психосоматичні прояви, що позначаються на самопочутті і підривають здоров’я.
Якщо напруження накопичується довгий час, то рано чи пізно ми виявимо свій гнів, але більш різкими і неадекватними діями, ніж якби зробили це на самому початку проблеми. І тоді буде завдано шкоди не тільки нашому здоров’ю, а й відносинам, репутації, виникнуть конфліктні ситуації і проблем стане ще більше.
Розпізнати гнів
Для того, щоб почати вчитися управляти своїми емоціями і гнівом зокрема, необхідно розібратися і зрозуміти, що ж це таке. По суті, гнів виникає в тому випадку, коли порушуються наші кордони, коли, на нашу думку, хтось заходить занадто далеко, дозволяє собі зайвого, і дії або слова інших ми розпізнаємо і розцінюємо як загрозу.
Тому перше, що потрібно зробити — навчитися розпізнавати свої емоції, зокрема й гнів. Я рекомендую спостерігати за собою, своїми емоціями і реакціями на стимули, що викликають ці емоції. Дуже важливо протягом дня робити зрізи свого стану і ставити собі запитання:
— Що сталося, яка ситуація мене розлютила?
— Що я подумав (а)?
— Яку емоцію я відчуваю?
— Що я зробив (а) або збираюся зробити?
— Чого я очікую, на який результат розраховую, коли гніваюся?
Спочатку встигати поставити собі всі ці запитання буде нелегко, адже, найімовірніше, є сильна звичка, розгнівавшись, моментально зробити якусь дію або щось сказати. Тому в перший час необхідно використовувати техніку, яка допоможе створити дистанцію і збільшити відрізок часу між гнівом і реакцією на нього.
Це може бути техніка чотирьох вдихів-видихів. На рахунок 1,2,3,4 ви вдихаєте, на рахунок 1,2,3,4 — видихаєте. Робите це 4 рази і тільки потім починаєте аналізувати, що і чому з вами зараз відбувається.
Читайте також: Фахівці порадили, як уберегтися від літньої пітливості
Друге, що потрібно зробити, після того, як ви зрозуміли, що відчуваєте гнів — зрозуміти, чому він виник? Як правило, гнів виникає у відповідь на те, що існує певна потреба, яку ви не можете зараз задовольнити. Наприклад, потреба в тиші, спокої, потреба бути сконцентрованим, потреба в їжі або сні.
Задоволення потреб — важлива складова нашого життя. Від цього залежить відчуття щастя і захищеності. Якщо потреби не задоволені, виникає відчуття загрози і захисна реакція у вигляді гніву. Тобто другим важливим кроком є розуміння причини,через яку виник гнів.
І третє, що необхідно зробити — тверезо і чесно відповісти собі, чи допомагає гнів отримати те, чого ви хочете? Найімовірніше — ні, більше того, найчастіше він тільки додає проблем. Очевидно, що варто вибрати іншу тактику для отримання бажаного.
І тут ми переходимо до ще одного корисного навику — вміння будувати відкриту і зрозумілу іншим комунікацію. Іншими словами, нам потрібно навчитися просити інших про допомогу або пропонувати рішення замість того, щоб злитися. Найімовірніше, для того, щоб отримати те, що вам зараз необхідно, досить сказати про це вголос. Якщо рішення проблеми не таке очевидне, варто запросити партнера до діалогу і попросити його разом з вами подумати і запропонувати рішення. Цей навик буде корисний не тільки у вибудовуванні робочих відносин і пошуку конструктивних і ефективних методів вирішення проблем, але й допоможе створити більш теплу і довірчу атмосферу в сім'ї.