Білоруська церква хоче отримати автокефалію слідом за Україною
– Як Білоруська автокефальна православна церква оцінює рішення Константинопольського патріархату надати Українській православній церкві статус автокефальної?
– Ми, звичайно, підтримуємо це рішення. Наша мета – також легалізуватися в Білорусі і офіційно отримати статус автокефалії. Історично ми маємо багатовікову православну традицію. У минулому столітті наша церква робила реальні кроки для того, щоб отримати автокефалію і щоб її визнали.
Церква в Білорусі починалася з Київської митрополії. Пізніше це була Києво-Литовська митрополія
Українська церква нам рідна і близька, тому що в минулому ми мали єдину митрополію – церква в Білорусі починалася з Київської митрополії. Пізніше це була Києво-Литовська митрополія з центром у Новогрудку – вона була знищена Московською церквою. І донині Москва робить все, щоб Українська і Білоруська церкви автокефалії не отримали.
Становище церкви в Україні і Білорусі зараз дуже відрізняється. Українська церква йшла до автокефалії майже 30 останніх років. Там відроджувалися храми, парафії, єпархії та незалежна церковна свідомість. Приклад України показує, що і Білорусь повинна прагнути до духовної незалежності від Москви.
– Якщо подивитися на ситуацію, яка панує зараз в білоруському православ'ї, і послухати представників Білоруського екзархату, то виявиться, що в Білорусі автокефалії ніхто не хоче, віруючі навіть не знають, що це таке. Що, на вашу думку, має відбутися, щоб білоруське православ'я забажало мати автокефальний статус?
– По-перше, все залежить від людей – тобто, має бути бажання вірян. По-друге, має бути бажання влади. Щоб держава була духовно незалежною, має бути незалежність церкви, тому держава в цій незалежності має бути зацікавлена.
Читайте також: в Кривому Розі троє загиблих, у тому числі дитина
Щоб цього захотіла влада, можливо, потрібно, щоб вона змінилася. При нинішній владі процеси легалізації білоруського церкви в Білорусі, її подальше зростання і отримання автокефалії навряд чи можливі. Нинішня влада і економічно, і політично, і духовно підпорядковані Москві.
Можливо влада якісь думки і бажання в бік духовної незалежності і має, але реальних кроків і планів дій не має.
Тому ми можемо тільки молитися за те, щоб білоруське Православ'я жило, і наша держава жила. Без незалежної церкви можна з часом втратити і державу.
«Відсутність в Білорусі незалежної церкви порушує 34-й апостольський канон»
– Чи вплине надання автокефалії Українській православній церкві на долю БАПЦ, наприклад, на ваш канонічний статус? Чи можете ви мати контакти з цією новою церквою?
– Звичайно, це вплине і на нашу церкву. Я думаю, буде більше визнання у світі, адже коли визнають українську церкву, то наступні кроки повинні бути і щодо білоруського церкви.
Це дає нам приклад і показує, що ситуація розвивається відповідно до канонів. Канони, як відомо, вимагають для окремого православного народу окремої церкви. Це 34-е апостольське правило. А канони не обговорюються, а виконуються.
Церква в Білорусі старша за московську церкву, за РПЦ. Спочатку хрестилися Київ, Полоцьк. У нас були вже свої храми побудовані, і тільки потім виникла Москва
Те, що Білорусь, як православна держава, не має свого незалежного першоієрарха – це порушення канонів і порушення історичності нашої білоруської церкви.
Церква в Білорусі старша за московську церкву, за РПЦ. Спочатку хрестилися Київ, Полоцьк. У нас були вже свої храми побудовані, і тільки потім виникла Москва, яка цинічно неканонічно підпорядкувала собі Києво-Литовську митрополію, в тому числі Білорусь.
Про це було сказано і в томосі Константинопольського патріарха в 1924 році, коли він надавав автокефалію Православній церкві в Польщі. А Православна церква в Польщі – це була церква західнобілоруських і західноукраїнських земель.
Вже тоді говорилося, що Києво-Литовська митрополія була цинічно неканонічно приєднана до Москви. У томасі було сказано: «Православна митрополія в Києві і Литві...»
Вернуться назад